1. У 2013 р.підписано Угоду про співпрацю між кафедрою ТЕУ Т та АЕС від НТУУ «КПІ» і Університетом Гессен-Фрідберг (м. Гессен, Німеччина) та визначено тему для виконання науково-дослідної роботи – «Оптимізація теплових мереж».
2. Підписано Меморандум з представниками Китайської народної республіки через НП «Київська політехніка» щодо участі кафедри ТЕУ Т та АЕС КПІ ім.. Ігоря Сікорського в розробці технічної документації на ППУ «Норми та правила проектування паровиробляючої установки», «Інструкція з експлуатації паровиробляючої установки» та наданні технічних консультацій і послуг з адаптації технічної документації для потреб Інституту ядерної енергії Китаю (NPIC) (м. Ченду). За запрошенням китайської сторони з метою проведення консультацій щодо організації наукового співробітництва у галузі енергетики у листопаді 2015 р. в КНР у складі Української делегації перебувала зав. кафедри ТЕУ Т та АЕС д.т.н., проф. Черноусенко О.Ю.
3. Підписано Меморандум про співпрацю з представниками Республіки Казахстан щодо участі кафедри ТЕУ Т та АЕС НТУУ «КПІ» в роботах по модернізації енергетичного і промислового обладнання Казахстану з метою підвищення його ефективності і надійності.
4. Започатковано неформальне об’єднання навчально-дослідницького напрямку у складі: НТУУ «КПІ», НВК СНТ (Україна, м. Київ), з одного боку, і Сілезька політехніка (Польща, м. Катовице), фірми «Гіпрококс-Європа» (Польща) та «Зарман» (Польща), з другого боку. Об′єднання працює за схемою співпраці: фундаментальні дослідження – інноваційні проекти – виробництво.
Під науковим керівництвом спеціалістів кафедри ТЕУ Т та АЕС КПІ ім. Ігоря Сікорського в Сілезькій політехніці за участю фірми «Гіпрококс-Європа» в Польщі створюється напівпромисловий стенд для дослідження технологій спалювання різних видів палив на підприємствах фірми «Зарман».
5. Відбувається постійний науковий контакт між кафедрою ТЕУ Т та АЕС НТУУ «КПІ», кафедрою котлобудування Шандунського університету (КНР) та технологічною компанією БЕСТ (КНР) під керівництвом Українсько-Китайського центру впровадження нових технологій.
6. Проведено переговори між кафедрою ТЕУ Т та АЕС КПІ ім.. Ігоря Сікорського, НВК СНТ (Україна, м. Київ) та всесвітньо відомим виробником промислового обладнання – групою компаній «HAAS) (Австрія) з метою впровадження струменево-нішевою технологією спалювання газу на підприємствах компаній «HAAS) (Австрія).
7. За участю спеціалістів кафедри ТЕУ Т та АЕС НТУУ «КПІ» намічено проведення енергоаудиту енергообладнання на підприємствах м. Копенгаген (Данія).
8. Виконуються роботи по встановленню науково-виробничих контактів з метою впровадження енергозберігаючих технологій між кафедрою ТЕУ Т та АЕС КПІ ім.. Ігоря Сікорського, та Міністерством енергетики Казахстану і Національним інноваційним фондом республіки Казахстан.
9. Співробітники кафедри ТЕУ Т та АЕС КПІ ім. Ігоря Сікорського приймали участь у перемовах з делегацією німецького Університету Technisce Hochscule Mittelhessen-University of Applied Sciences (Німеччина), на яких був підписаний протокол про співпрацю між НТУУ «КПІ» та Університетом Technisce Hochscule Mittelhessen-University of Applied Sciences (Німеччина).
10. Для проведення переговорів і виконання науково-дослідних робіт за рубежем перебував співробітник кафедри ТЕУТ та АЕС доц., к.т.н. Абдулін М.З. (Польща, Білорусія).
11. З метою підвищення кваліфікації студентів в зарубіжних вузах навчаються такі студентів кафедри ТЕУ Т та АЕС:
Мельніков М.С., магістрант гр. ТС-41м – стажування у Вищій школі м. Ціттау (Германія)
Гусаківський В.С., магістрант гр. ТС-41м – навчання у Варшавському університеті технологій.
Погляд на Китай енергетика з КПІ
Ця стаття є невеликим узагальненням після трирічних поїздок до КНР фахівців КПІ зі спалювання палива у вогнетехнічних об’єктах енергетики, металургії та ін. Необхідно відзначити, що наукова школа КПІ в галузі горіння (започаткована професорами ТЕФ В.О.Христичем і Г.М.Любчиком) є однією з кращих у Європі. На основі досліджень створено унікальну універсальну високоефективну струменево-нішеву технологію спалювання (СНТ), яка застосовується на вогнетехнічних об’єктах: парових і водонагрівальних котлах, печах і сушарках різного призначення, камерах згоряння і т. ін., усього більше тисячі об’єктів. Технологія захищена десятьма патентами, включаючи Євразійський. Саме за цією технологією здійснено повну модернізацію ВАТ “Запоріжсталь” (мартенівські печі, міксери, пости сушки сталерозливних ковшів, агломераційна фабрика), Одеської ТЕЦ, Побузького феронікелевого комбінату, Кримського “Титану” та ін. СНТ забезпечує також економічну, екологічну безпеку і надійність роботи муніципальної енергетики цілих міст, зокрема Житомира, Луганська, Алчевська, Горлівки та ін.
Китайських металургів дуже зацікавили практичні результати використання СНТ у промисловості, і особливо – екологічні показники, що їх забезпечує ця технологія. Такий інтерес обумовлений складним екологічним становищем у промислово розвинених провінціях, яке обумовлене не лише бурхливим розвитком промисловості, але й переважаючою часткою в енергобалансі Китаю вугілля (близько 70%). Великі надії там пов’язували з т.зв. водовугільним паливом (у дрібний вугільний порошок додається близько 40% води). Проте експериментальна експлуатація на кількох ТЕЦ показала економічну неефективність такого проекту, і його згорнули після 2003 р. Цікаво, що в Україні досі пропагують цей китайський досвід і не полишають спроб впровадити його в енергетику.
Альтернативу вугільному паливу в КНР знайшли у вигляді більш екологічно безпечного – газоподібного. Оскільки природного газу в Китаї недостатньо, там ведуться роботи з отримання горючого газу з різної сировини (вугілля, деревини, біомаси тощо). Де б ми не були, скрізь працювали різноманітні установки для отримання газу. Цим газом опалюють приміщення, використовують для виробництва електроенергії тощо. Для отримання газу вирощують швидкоростучі рослини. Величезні площі, зайняті такими посадками, ми спостерігали на десятки кілометрів уздовж доріг.
До речі, і водовугільні технології, і газифікацію китайці “підгледіли” ще в роботах радянських учених і, що характерно для них, випробувавши, вибрали варіант, найкращий щодо економічності, екологічної безпеки і надійності роботи, тобто кращий для країни, а не для збагачення купки “зацікавлених”. Держчиновники стоять на варті інтересів держави, вони говорять: робіть що хочете, заробляйте, будьте мільйонерами, але не шкодьте нашій державі. При призначенні на посаду службовця навіть найнижчого рівня, йому докладно розповідають про наслідки протиправних дій, а потім дозволяють поговорити з ув’язненими, які порушили закон. Такий контроль і жорсткі заходи з боку держави відповідають державним настроям багатомільйонного народу і приводять до вражаючих результатів. Країна випередила всіх за об’ємом ВВП. Китайців можна зустріти в будь-якому місті світу й в усіх університетах. Вони інтенсивно збирають знання й уміння і не соромляться нехтувати інтелектуальним правом. Низький рівень корупції створює сприятливий інвестиційний клімат, і сюди прямують науково-технічні кадри й інвестори з усього світу.
Дуже цікаво спостерігати, як працюють китайці. На одному з металургійних комбінатів ми перебували три дні. Комбінат працює багато років, за розмірами, як “Запоріжсталь”. Так от, за ці дні площа забудови різними технічними й адміністративними спорудами збільшувалася на очах (на багато десятків метрів у діаметрі). Причому китайці працювали без метушні, чітко дотримуючись часу обіду і закінчення роботи. Таке враження, що працювати їм в радість. Коли ми підходили до робітників, вони обов’язково вітали нас, посміхалися і показували чим займаються.
Перед китайцями стоять великі виклики, один з найгостріших – екологічний. Вони шукають вирішення цієї проблеми, нерозривно пов’язаної з оптимізацією енергетичного балансу. Енергетики всього світу з цікавістю спостерігають, як у КНР вирішується комплекс проблем. Після побаченого в Піднебесній розумієш, що їм це до снаги, оскільки для китайського народу державність понад усе.