Історичний нарис до 90-річчя заснування Теплоенергетичного факультету.
Кафедра теплоенергетики
Кафедра теоретичної і промислової теплотехніки.
(Кафедра теплоенергетики створена в результаті об′єднання кафедри теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій (ТЕУ Т та АЕС) і кафедри теоретичної та промислової теплотехніки (ТПТ))
Історія кафедри теоретичної і промислової теплотехніки, яка з 1.07. 2021 року разом з кафедрою теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій ввійшла до складу новоствореної кафедри теплоенергетики, нерозривно пов’язана з історією підготовки інженерів-теплотехніків в Київському політехнічному інституті і тих його підрозділів, які здійснювали цю підготовку з перших років існування інституту.
Назви і статус кафедри ТПТ змінювалися, відображаючи неодноразові зміни парадигми вищої освіти, поглядів на напрями підготовки фахівців, номенклатур спеціальностей і викликані цими змінами структурні реорганізації Київського політехнічного інституту (КПІ).
З 1930 р. по 1934 р., коли КПІ був розукрупнений на вісім галузевих інститутів (машинобудівний, енергетичний, хіміко-технологічний та ін.), інженери теплоенергетики готувалися на кафедрі теплоенергетики теплотехнічного факультету (утворений в 1931г.) Київського енергетичного інституту (КЕІ) і на кафедрі паротехніки Київського машинобудівного інституту (КМБІ).
Очікування, пов’язані з реорганізацією, виправдалися частково. Підготовка, особливо фундаментальна, фахівців у великому політехнічному ВНЗ була набагато краще, ніж в невеликих, підлеглих різним відомствам, галузевих інститутах. Тому в червні 1934 р. Постановою уряду інститути КМБІ, КЕІ і КХТІ, що розміщувалися в корпусах КПІ, були об’єднані в Київський індустріальний інститут Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР, що проіснував до липня 1944 р. При об’єднанні галузевих інститутів в один – індустріальний (КІІ) – теплотехнічний факультет КЕІ був об’єднаний з електротехнічним факультетом в єдиний енергетичний факультет КІІ. Відповідно до Статуту інституту до складу цього факультету входили такі кафедри теплотехнічного профілю: теплосилових установок, парових двигунів, парових котлів, теоретичних основ теплотехніки (ТОТ). Фактично з моменту організації в 1934 р. кафедри ТОТ починає існувати самостійний підрозділ, що в подальшому розвинувся і трансформувався в діючу до 2021 р. кафедру ТПТ.
Першим виконувачем обов’язків завідувача кафедри ТОТ було призначено доц. Сердюкова П.Т., випускника механічного відділення КПІ 1928 року, який отримав спеціальність інженера-механіка. У 1930 р. Сердюков П.Т. закінчив аспірантуру при науково-дослідній кафедрі теплотехніки КПІ і до 1934 р. працював доцентом в новоствореному КМБІ, а з 1934 р. виконував обов’язки зав. кафедри до її реорганізації.
У 1937 році під час реорганізації кафедра ТОТ була перейменована в кафедру теоретичної і загальної теплотехніки і до 1951 року вона мала назву теоретичної і загальної теплотехніки.
Очолив цю кафедру проф. М.О. Кичигин, який у 1923 р. закінчив КПІ, а з 1929 р. починає педагогічну діяльність в ВНЗ Києва. З 1927 р. М.О. Кичигин кандидат технічних наук, а з 1940 – доктор технічних наук.
За видатні заслуги в області розвитку технічних наук України у 1949 р. М.О. Кичигину було присвоєне почесне звання Заслуженого діяча науки і техніки України, його заслуги також відзначені орденами Трудового Червоного Прапора і Знак Пошани.
У період до 1941 р. кафедрою теоретичної і загальної теплотехніки спільно з іншими кафедрами теплотехнічного факультету КІІ проводиться велика робота по вдосконаленню учбового процесу, розширенню існуючої і створенню нової матеріально-технічної бази для навчання (лабораторії, кабінети), збільшенню числа об’єктів практики різного профілю і т. п. Наукова робота співробітників кафедри в цей період націлена на раціоналізацію експлуатації теплового господарства підприємств цукрової, хімічної, текстильної промисловості. Проведені на цих підприємствах численні теплотехнічні випробування устаткування дозволили виявити і задіяти резерви енергії, що раніше не використовувалися, економічніше використовувати паливо, інтенсифікувати роботу теплообмінної апаратури і устаткування.
Становлення і розвиток кафедри були перервані Другою світовою війною. На початку липня 1941 р. за рішенням Уряду почалася евакуація КІІ в м. Ташкент. Була евакуйована в м. Ташкент і кафедра ТОТ, яка увійшла на період з вересня 1941 р. по серпень 1944 р. до складу енергетичного факультету Середньоазіатського індустріального інституту (САІІ). Робота кафедри загальної теплотехніки САІІ, яку очолив професор М.О. Кичигін, по підготовці інженерів поєднувалася з допомогою промисловості. Навчання велося переважно вечірньої пори, а вдень виконувалися важливі народно – господарські роботи. Студенти, викладачі і співробітники монтували устаткування евакуйованих підприємств, працювали на полях і т.д. М.О. Кичигін займався раціоналізацією теплового господарства цукрових заводів, евакуйованих з України, і електростанцій Узбекистану.
В вересні 1944 р. повернувся із евакуації теплотехнічний факультет і в жовтні-листопаді розпочався новий навчальний рік. У червні 1945 р. РНК СРСР прийняла постанову, яка визначала шляхи швидкого відновлення і подальшого розвитку КПІ.
Активно включається в роботу і керована М.О. Кичигіним кафедра теоретичної і загальної теплотехніки, обслуговуючи учбовий процес не лише на теплотехнічному факультеті, але і на інших факультетах, де викладалася теплотехніка, як загальноінженерна дисципліна.