Історичний нарис до 90-річчя заснування Теплоенергетичного факультету.
Кафедра теплоенергетики
Кафедра теплоенергетичних установок
теплових та атомних електростанцій.
(Кафедра теплоенергетики створена в результаті об′єднання кафедри теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій (ТЕУ Т та АЕС) і кафедри теоретичної та промислової теплотехніки (ТПТ))
Кафедра теплоенергетичних установок теплових та атомних електростанцій (ТЕУ Т та АЕС) належить до базових кафедр теплоенергетичного факультету Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
(НТУУ “КПІ ім. І. Сікорського”).
Історія розвитку кафедри тісно пов’язана з історією Київського політехнічного інституту (КПІ), створеного у 1898 р.
В КПІ навчання інженерів теплотехнічного профілю з 1898 по 1931 р. здійснювалося на механічному (відділенні) факультеті при кафедрі прикладної механіки, якою з 1898 по 1909 р. завідував проф. А.А. Радциг – відомий вчений та один із засновників наукової школи теплотехніків.
Підготовці фахівців із теплосилових установок (ТСУ) сприяло будівництво на території КПІ експериментальної електростанції, обладнаної трьома паровими котлами та паровою машиною потужністю 250 к.с. (110 кВт).
На базі електростанції було організовано дві лабораторії: парових котлів (кер. проф. Ступін А.Я. (до 1928 р.)) та теплових двигунів – (кер. проф. Радциг А.А. (1901-1909 рр.), проф. Фармаківський В. В. (1906-1918 рр.), проф. Жирицький Г.С. (1919-1929 рр.))
Початок створення кафедри теплосилових установок можна віднести до 1926/1927 навчального року, коли у зв’язку з розвитком підготовки науково- педагогічних кадрів через аспірантуру при кафедрі механічної технології було створено теплотехнічну секцію під керівництвом професора Т.Т. Усенка.
Експериментальна електростанція КПІ
У вересні 1926 р. рішенням Головнауки УРСР на базі цієї секції було організовано самостійну науково-дослідну кафедру теплотехніки у складі механічного факультету, що об’єднала всіх теплотехніків інституту. Членами кафедри були професори Усенко Т.Т. (завідувач), Жирицький Г.С., Ступін А.Я., Ладижинський І.А., с.н.с Синеуцький В.В., інженери Шелковніков Л.М., Брегман Я.М. та аспіранти Кондак М.А., Швець І.Т., (згодом завідувачі кафедри ТСУ), Джуваго В.А., Барановський М.А., Сердюков П.Т., Бертов В.Я. та ін. За кількістю співробітників (28 осіб) кафедра теплотехніки посідала друге місце у КПІ.
У 1927 році в КПІ у зв’язку з запитами промисловості створюється експериментальне теплотехнічне бюро під керівництвом професора Т.Т. Усенка у складі інженерів М.А.Кічігіна, В.І.Толубінського, І.Т.Швеца, М.А.Кондака, П.Т.Сердюкова та ін.
Це теплотехнічне бюро, метою якого було підвищення ефективності роботи теплоенергетичного обладнання теплових електричних станцій (ТЕС) та промислових підприємств, було одним із перших наукових теплотехнічних центрів в Україні.
Експериментальне теплотехнічне бюро
У 1930 році Київський політехнічний інститут був розділений на 10 галузевих інститутів (машинобудівний – КМСІ, енергетичний – КЕІ, хіміко-технологічний КХТІ та ін.), а у 1931 році у складі енергетичного інституту (КЕІ) було організовано дві кафедри: парових двигунів і теплосилових установок.
У 1931–1934 pp. у КЕІ було організовано теплотехнічний факультет та загальна кафедра теплоенергетики. Деканом та зав. кафедрою був призначений професор І.Т. Швець.
У червні 1934 р. Постановою уряду з трьох зазначених вище галузевих інститутів було створено Київський індустріальний інститут – КІІ, що проіснував до липня 1944 р., в якому теплотехнічний факультет був об’єднаний з електротехнічним в єдиний енергетичний факультет .
До його складу увійшли дві кафедри теплотехнічного профілю: теплосилових установок та парових двигунів. У період із 1934 по 1938 рік кафедрою ТСУ керував М.А. Кондак.
Восени 1938 року теплотехнічний факультет знову став самостійним факультетом КІІ для підготовки інженерів за спеціальністю “Теплові двигуни та установки, промислове використання теплової енергії”.
Деканом його було призначено к.т.н. проф. І.Т. Швець, а завідувачем кафедри ТСУ – к.т.н. доц. В.В. Тумас.